Одинадцятирічний хлопчик у родині військового вперше став біля плити — і вже не відійшов від неї ніколи. Сьогодні Володимир Ярославський — ім’я, яке в Україні вимовляють на одному подиху з поняттям «висока кухня». Шеф-кухар, ресторатор, суворий, але справедливий суддя «МастерШеф» і, без перебільшення, найвідоміший гастрономічний амбасадор країни за кордоном.

За плечима цього майстра — понад два десятиліття біля плити, стажування в ресторанах рівня Michelin, титул одного з 25 найкращих шефів України та власна франшиза, що несе борщ і сирники на європейські столи. Ярославський довів сміливу річ: сучасна українська гастрономія здатна стояти поруч зі світовими зірками — і робить це з характером.

Від хлопчика біля плити до зіркового шефа

Народився Володимир Юрійович Ярославський 22 квітня 1979 року в білоруському Слуцьку, у родині українського військового офіцера. Дитинство минало між гарнізонами, тож адаптуватися до нового доводилося швидко — звичка, що згодом стане в пригоді в ресторанному бізнесі. Батько першим помітив, як син захоплено експериментує зі стравами, і підтримав його вибір. Так дитяча цікавість переросла в покликання.

Професійний фундамент майбутній кулінар заклав у Полтаві: спершу комерційний технікум за спеціальністю «технолог харчування», який закінчив з відзнакою, потім кооперативний університет. А справжній стрибок у майстерності стався 2014 року, коли Ярославський здобув освіту у славетному Paul Bocuse Institut у Франції. Там і на стажуваннях у ресторанах гіда Michelin — барселонському Tickets, лондонському Ledbury — він увібрав техніку, дисципліну й повагу до продукту, які стали його підписом.

Кар’єрні щаблі складалися стрімко. 2011 року журнал «Фокус» назвав його одним із 25 найкращих шеф-кухарів країни. З 2012-го він очолив кухню Fairmont Grand Hotel Kyiv, стажувався в Дубаї та Абу-Дабі, а згодом став бренд-шефом мережі «Пробка». Досвід поруч із легендарним іспанцем Альбертом Адріа лише загострив його амбіції. Кожен новий заклад ставав для Ярославського полігоном, де класична європейська школа зустрічалася з українськими смаками.

Lucky, Chef’s Table і смак, який визнав світ

2014 року Ярославський став бренд-шефом столичного магазину делікатесів Good Wine — і саме звідси виросли його головні дітища. У листопаді 2015-го разом із Good Wine він відкрив ресторан-винотеку Lucky, де французька класика зустрічається з італійським темпераментом і локальними українськими продуктами. Заклад роками тримається у топі найкращих ресторанів країни й навіть входив до п’ятірки найбільших платників податків серед ресторанних мереж.

Ще амбітнішим став Chef’s Table, який шеф очолив 2021 року. Це перший в Україні ресторан авторського сет-меню з відкритою кухнею, де гість спілкується з кухарем віч-на-віч і спостерігає народження кожної страви. У листопаді 2022 року Chef’s Table став першим українським рестораном, який потрапив до престижного світового списку 50 Best Discovery — під час повномасштабної війни. Складно вигадати символічніше визнання.

Попри війну заклади ресторатора не спинилися. З перших днів вторгнення його кухні готували обіди для військових, тероборони й медиків — лише Chef’s Table видав понад 20 тисяч порцій. Гастрономія тут стала не розкішшю, а формою турботи й спротиву. І саме цей досвід згодом ляже в основу однієї з його найважливіших книг.

Nai: українська кухня підкорює Європу

Найгучніший проєкт останніх років — міжнародна франшиза Nai, яку 2022 року Ярославський заснував разом із Дмитром та Оленою Товстоляк. Задум простий і зухвалий: сучасні українські ресторани по всьому світу, де меню адаптується під місцеві смаки, але серце лишається українським. Борщ, сирники, голубці та котлета по-київськи — поруч із локальними продуктами кожної країни. У 2024 році мережу навіть включили до списку Forbes NEXT 250 як компанію, що змінює майбутнє України.

Стартувала мережа 2023 року закладами у Вроцлаві та Празі. Шлях виявився не без турбулентності: обидва ресторани згодом закрилися — один через відкликання франшизи, інший у процесі релокації. Та навесні 2026-го бренд зробив потужний крок уперед, відкривши преміальний заклад у португальському Кашкайші.

Джерела даних: Forbes Ukraine, Вікіпедія.

Кашкайський Nai — це не просто ресторан, а вітрина країни. Заклад у преміальному районі Кінта-да-Марінья коштував інвесторам близько мільйона євро, а майже 400 тисяч із них витратили на українські меблі, декор, посуд і форму персоналу. Середній чек — 38 євро, у команді 24 людини, а всього за 300 метрів — маєток Кріштіану Роналду. Для тисяч українців у Португалії це місце, де можна почути рідну мову й скуштувати борщ, схожий на домашній. У планах команди — до 30 закладів у різних країнах, серед найближчих анонсів — Франкфурт.

Суддя, автор і амбасадор української кухні

Мільйони глядачів знають Ярославського передусім за суддівським кріслом «МастерШеф». З 2019 року він незмінний член журі — у «Професіоналах», «Аматорах» і «Битві сезонів», поруч з Ектором Хіменесом-Браво та Ольгою Мартиновською. Його вердикти гострі, мов добре наточений ніж: він не підвищує голосу, але одним поглядом змушує переосмислити страву. Учасники цінують у ньому справедливість і вміння шукати в тарілці не стерильний ідеал, а душу й емоцію.

Поза студією шеф активно пише й знімається. Його творчий доробок вражає різноманіттям:

• «100 рецептів на кожен день» (2021) — практичний посібник для домашніх кухарів у співавторстві з Ольгою Мартиновською.
• «Дипломатична кухня воєнного часу» (2025) — 25 рецептів і залаштункових історій української дипломатії разом з ексміністром Дмитром Кулебою; видавництво «Книголав», 296 сторінок.
• Головна роль у фільмі «Тісто» (2024) разом з Ольгою Мартиновською.
• Представник української кухні на Олімпійських іграх у Парижі 2024 року.

Ця добірка показує головне: для Ярославського кухня давно вийшла за межі ресторану. Книга з Кулебою, де дипломат розповідає, а шеф готує, перетворила їжу на інструмент культурної дипломатії — кожна страва там пов’язана з конкретною подією війни. А поява на Олімпіаді стала нагодою познайомити французів із тим, що українці — сучасний європейський народ із багатою гастрономічною традицією.

Не забуває майстер і про добро. Він співзасновник благодійного проєкту «1 млн для ОХМАДИТу», а його ресторани від початку війни системно годують захисників. Кулінарна філософія Ярославського така ж послідовна, як його вчинки: локальний продукт у головній ролі, сезонність, чесність смаку й повага до фермерів. Жодної «шароварщини» — лише сучасна подача та справжня українська ідентичність.

За два з половиною десятиліття Володимир Ярославський пройшов шлях від допитливого хлопчика біля плити до людини, чиє ім’я в гіді 50 Best читають поруч зі світовими зірками. Його ресторани відкриваються від Києва до узбережжя Атлантики, книги стають бестселерами, а телеефіри виховують нове покоління кухарів. І хоч франшиза Nai переживала і злети, і болючі закриття, вектор лишається незмінним — нести українську кухню у світ гідно, сучасно й без компромісів. У 2026 році цей курс має цілком конкретну адресу: Кашкайш, за кілька сотень метрів від океану — і за багато тисяч кілометрів від дому, який шеф носить у кожній своїй страві.