Кілька крихт печива на стежці можуть здатися дрібницею. Проте нове дослідження показало, що залишки обробленої їжі відволікають мурах від перенесення насіння — процесу, який допомагає рослинам поширюватися в лісах і парках.

Як проходило дослідження

Дослідження провели в Панамі. Мурахи повільніше переносили насіння, коли поруч лежали шматочки картопляних чипсів чи печива. У тестах насіння біля людської їжі забирали приблизно вдвічі повільніше, ніж без неї.

Мурахи виконують роль крихітних садівників: переносять насіння і часто закопують його. Деякі насінини мають еліосому — поживну частину з жирами й білками. Мурахи з’їдають її, а насінину залишають неушкодженою. Цей процес називають мірмекохорією.

Команда науковців з Університету Панами та Смітсонівського інституту розмістила 126 станцій із насінням на території кампусу. Частину оточили крихтами чипсів, іншу — залишили чистою. Пізніше експеримент повторили з 96 станціями біля чипсів, 94 біля печива та 100 контрольними — як у місті, так і в національному парку Соберанія.

Результати та висновки

Чипси й печиво суттєво знижували частоту взаємодії мурах із насінням. Ефект був сильним на відстані до 30 сантиметрів, але зникав на 60 сантиметрах. У місті мурах було більше, проте вони гірше переносили насіння.

Домінгес зазначила, що мурахи обліпляли крихти приблизно за 30 секунд — набагато швидше, ніж реагували на насіння. Таким чином, звичайне сміття створює локальні перешкоди для природного поширення рослин.