На роздуми надихнула книга Маршалла Розенберга «Ненасильницьке спілкування». Багато хто сприймає цю тему поверхово — як просте правило етикету. Насправді ж насильство в розмові не завжди означає лайку чи крик. Воно часто ховається за «чесними» словами.

Чотири кроки ненасильницького спілкування

Метод розробив психолог Маршалл Розенберг у 1960-х. Він пропонує чотири кроки: спостереження без оцінок, опис справжніх відчуттів, називання потреби та чітке прохання. Замість «Ти завжди так робиш» краще сказати: «Я бачу брудний посуд у раковині». Замість докору — «Мені важко, коли після важкого дня заходжу в брудну кухню. Чи міг би ти помити тарілки зараз?»

Такий підхід працює лише з людьми доброї волі. У ситуаціях маніпуляцій, гострої небезпеки чи заперечення суб’єктності співрозмовника він не допомагає. Тоді потрібні інші інструменти.