Мільйони людей колись відкривали книжку з майже інтимною обіцянкою: дізнайся свою групу крові — і отримаєш персональний ключ до стрункості та здоров’я. Ідея звучить спокусливо. Ваша кров нібито пам’ятає, чим харчувалися далекі предки, а отже, точно знає, що корисно саме вам. За цим стоїть ціла система харчування, яку розробив американський натуропат Пітер Д’Адамо ще у 1996 році.

Концепція поділила людство на чотири харчові «племена» — за групами крові O, A, B та AB. Кожному приписали власний список дозволених і заборонених продуктів, свій темперамент і навіть рекомендований вид спорту. На перший погляд — струнка теорія еволюції прямо на тарілці. Але наскільки вона витримує зіткнення з лабораторними даними?

Розберемо все по поличках: звідки виросла ця система, що вона радить кожній групі, у чому її внутрішня логіка — і головне, що показали великі наукові дослідження, коли теорію нарешті перевірили на тисячах реальних людей.

Звідки з’явилася ідея харчування за кров’ю

Батьком системи став Пітер Д’Адамо — лікар-натуропат, який розвинув ідеї свого батька Джеймса. Його бестселер «Eat Right 4 Your Type» (українською часто перекладають як «4 групи крові — 4 шляхи до здоров’я») розійшовся багатомільйонними накладами й перетворився на один із найгучніших дієтичних трендів кінця XX століття. Систему підхопили голлівудські зірки, а слідом і мільйони пересічних читачів.

В основі лежить приваблива еволюційна історія. Д’Адамо припустив, що групи крові з’являлися послідовно, у міру того як людство змінювало спосіб життя. Найдавнішою він назвав групу O — кров прадавніх мисливців-збирачів. Група A нібито виникла з приходом землеробства, група B — у кочових народів, а наймолодша AB стала результатом змішання. Логіка гранично проста: харчуйся так, як харчувалися твої предки з тією ж кров’ю, і організм працюватиме, наче добре змащений механізм.

Що радять їсти кожній групі крові

Кожному «типу» система пропонує власний раціон — з акцентом на одні продукти й суворим обмеженням інших. Ось як ці рекомендації виглядають у спрощеному вигляді.

Ці переліки взяті з першоджерела — книги «Eat Right 4 Your Type» Пітера Д’Адамо. Помітно, що групу B автор називає найгнучкішою: їй дозволено чи не найширший асортимент. А от група O мусить фактично жити на палеораціоні, тоді як групі A приписано майже вегетаріанство. Логіка красива, симетрична — і саме ця стрункість найбільше й підкуповує читача.

Логіка теорії: лектини й антигени

Ключовий механізм, на який спирається вся система, — це лектини. Так називають особливі рослинні білки, що містяться в бобових, злаках, горіхах і деяких овочах; вони здатні «склеювати» клітини між собою. Д’Адамо стверджував, що лектини кожного продукту по-різному реагують з антигенами конкретної групи крові: «чужі» лектини нібито провокують запалення, псують травлення й гальмують обмін речовин.

На папері звучить переконливо й майже науково. Проблема в тому, що сучасні дані цього не підтверджують. Переважна більшість харчових лектинів руйнується під час термічної обробки та травлення, а ті, що вціліли, взаємодіють з усіма групами крові приблизно однаково, а не вибірково. Тобто наріжний камінь, на якому тримається вся конструкція, виявився напрочуд хитким.

Що показали дослідження

Найцікавіше почалося тоді, коли теорію нарешті поклали під мікроскоп доказової медицини. У 2013 році команда фахівців Бельгійського Червоного Хреста провела систематичний огляд усієї доступної літератури про дієти за групою крові. З понад 1400 знайдених публікацій жодна не змогла підтвердити, що харчування за кров’ю дає обіцяну користь для здоров’я. Результат опублікував авторитетний Американський журнал клінічного харчування.

Наступного удару завдало велике канадське дослідження 2014 року за участю 1455 добровольців. Науковці визначили групу крові кожного за генотипом і зіставили її з тим, наскільки точно людина дотримувалася однієї з чотирьох «кров’яних» дієт. Три з чотирьох раціонів справді покращували окремі показники — рівень холестерину, тиск, чутливість до інсуліну. Але ефект був однаковим незалежно від того, «збігалася» дієта з групою крові чи ні.

Реакція організму на будь-яку з цих дієт не має жодного стосунку до групи крові — усе залежить лише від того, наскільки здоровим і збалансованим є сам раціон.

Іншими словами, працювала не кров, а звичайна відмова від фастфуду, білої муки й простих вуглеводів. Ту саму користь отримала б людина з будь-яким генотипом. Автори канадської роботи сформулювали висновок гранично прямо: гіпотезу про дієту за групою крові можна вважати спростованою.

Чому дієта все ж «спрацьовує» у багатьох

Тисячі відгуків про скинуті кілограми й приплив бадьорості — зовсім не вигадка. Тільки причина ховається не в групі крові. Придивіться до будь-якого з чотирьох раціонів: усі вони прибирають із тарілки промислові солодощі, надлишок алкоголю й ультраоброблену їжу, натомість повертаючи свіжі овочі, якісний білок і регулярність. Такий підхід оздоровить кого завгодно — з будь-якою кров’ю в жилах.

Універсальна порада, що працює для всіх чотирьох груп, звучить просто: більше овочів і клітковини, менше цукру й ультраоброблених продуктів, регулярний рух і повноцінний сон.

Є в цієї системи й тіньовий бік. Жорстка прив’язка до групи крові здатна без потреби викреслити з меню цілі корисні категорії. Скажімо, змусити людину з групою A повністю відмовитися від якісного тваринного білка, а власника групи O — від корисних злаків і бобових. Дієтологи застерігають: така незбалансованість інколи обертається дефіцитом заліза, кальцію чи вітамінів групи B, тобто шкодить замість користі.

Дієта за групою крові — гарно розказана історія з переконливою еволюційною обгорткою, якій бракує головного: доказів.

Якщо перехід на таке харчування покращив ваше самопочуття — тіштеся результатом, але завдячуйте не групі крові, а тому, що ваша тарілка стала чистішою й свідомішою. Перш ніж кардинально перекроювати раціон чи викреслювати цілі групи продуктів, порадьтеся з лікарем або дієтологом — надто якщо є хронічні захворювання. Персоналізоване харчування справді існує, просто сучасна наука будує його на аналізах, способі життя й реальних потребах організму, а не на групі крові. І це, погодьтеся, значно надійніший компас, ніж красива легенда про мисливців і землеробів.