Вірогідність повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони залишається низькою. Водночас зростає кількість ультиматумів від учасників «картонкового Майдану». Це зменшує шанси на їх виконання. Експерти наголошують: потрібно визначати не нові вимоги, а подальшу тактику і стратегію діяльності.

Новий політичний рух на горизонті

У політичних і експертних колах, а також у соціальних мережах уже обговорюють можливість створення нового соціально-політичного руху. Його основою може стати «картонковий Майдан», а лідером — Михайло Федоров.

Електоральна ніша для такого проєкту існує. Це ліберально налаштована частина середнього класу, молодь і жителі великих міст. Саме ці виборці підтримували «Самопоміч» у 2014 році та «Голос» у 2019-му. До середини липня 2026 року в них не було потенційного політичного лідера. Тепер його ім’я постійно звучить на акціях. Федоров ще не визначився зі своєю політичною долею, але це питання часу.

Ситуація нагадує початок 2000-х, коли навколо Віктора Ющенка консолідувалася нова опозиція. Федоров виглядає більш рішучим і наполегливим. Від його рішення залежить доля «картонкового Майдану» і подальший розвиток внутрішньої політики.

Хто підтримає і які ризики

Участь у новому русі можуть узяти учасники нинішніх протестів, антикорупційні активісти, окремі парламентарі з фракції «Голос» і деякі представники «Слуги народу». Проєкт здатен зацікавити бізнес-структури, незадоволені тиском правоохоронних органів. Підтримка частини медіа та соціальних мереж також виглядає ймовірною.

Існує й потенційна проблема. Ліберальна ніша залишається електоральною резервацією. Більшість українських виборців схиляється до суміші консервативних, соціально-популістських і патріотичних поглядів. Популярний лідер може забезпечити кращий результат, але все залежить від ефективності кампанії та ситуації на момент виборів.

Учасники «картонкового Майдану» критикують надмірну концентрацію влади в руках Володимира Зеленського і закликають повернутися до парламентсько-президентської моделі. У такому разі Федорова варто розглядати не як кандидата в президенти, а як можливого прем’єр-міністра повоєнної України. Успішний реформатор потрібен саме на чолі уряду.

У будь-якому разі і Михайлу Федорову, і «картонковому Майдану» необхідно чітко визначитися з подальшими кроками.