У 1778 році – закладено Херсонську фортецю за проектом головного архітектора Адміралтейств-колегій Михайла Вєтошнікова. В ході будівництва первинний проект корегувався та змінювався. До 1988 року фортеця – зразок земляного фортифікаційного будівництва того часу – в основному була завершена.

Навколо фортеці був розташований рів із земляним валом, на бастіонах встановлено 220 знарядь, в середині знаходився комплекс адміністративних та виробничих будівель. Видатним пам’ятником архітектури став ансамбль Дворцової площі в центрі фортеці.

У 1928 році – в Херсоні відкрито електросвітлову лікарню. На початку 1930-х років вона була перетворена на інститут фізичних методів лікування з відділеннями водного, грязьового лікування та інгаляторним, рентген-кабінетом і хіміко-аналітичною лабораторією.

У 1978 році – враховуючи високий рівень матеріально-технічного забезпечення учбового процесу й кадровий потенціал викладачів, у Херсонському медичному училищі відкрито відділення для осіб з вадами слуху за спеціальністю «Стоматологія ортопедична» – єдине відділення такого типу в Україні.

У 1933 році – налагодив випуск продукції електромашинобудівельний завод, створений на базі майстерень з ремонту тракторів.

У 1938 році – введено в дію першу чергу нафтопереробного заводу, що згодом став головним постачальником нафтопродуктів для Дніпровського басейну та півдня України.

У 1843 році – в Херсоні побудовано комплекс Богоугодних закладів. Через декілька десятиліть тут відкрилася Херсонська земська фельдшерська школа. Наприкінці ХІХ ст. у цьому ж місці розташовувалися Хронічне відділення земської психіатричної лікарні та Земський притулок для дітей. У 1928 році Богоугодний заклад названо народною лікарнею №1, а пізніше – Херсонською обласною лікарнею.

У 1938 році – побудовано поліклініку №1 клінічної лікарні Суворовського району . Будівля, майже повністю зруйнована в роки Великої вітчизняної війни, відновлена у 1953 році.

У 1898 році – відкрито музей давностей для публічного відвідування.

Тут були розміщені експонати, зібрані В.Гошкевичем, секретарем губернського статистичного комітету, а пізніше директором музею, редактором і видавником газети «Юг». Вхід до музею був вільний, і відвідувачі мали змогу побачити знахідки археологічних розкопок, у яких брали участь херсонські дослідники.

У 1908 році – відкрито Херсонське комерційне училище.

Згодом у зв’язку з розвитком промисловості й торгівлі училищу надано всі права державного навчального закладу.

У 1853 році – в Херсоні утворена пожежна команда у складі 60 чоловік. До 1870 року вони були зосереджені в одному місці, а згодом їх розділили на чотири команди. Пожежників розташували у зручному приміщенні (зараз на цьому місці знаходиться Головпоштамт), де були створені умови для проходження спеціальної фізичної підготовки, необхідної при гасінні пожеж.

У 1908 році – в Херсоні почала діяти міська електростанція (на місці кінотеатру «Україна») з трьома двигунами потужністю 600 кінних сил.

У 1933 році – розпочав роботу маслозавод, що здійснював переробку 90 тис. тонн насіння соняшника на рік. Продукція заводу направлялася на потреби консервної промисловості.

У 1818 році – засновано Херсонське духовне училище.

У 1828 році – відкрито першу аптеку в Херсоні – приватну аптеку Міллера. Вона була розташована на першому поверсі будівлі на розі вулиць Суворовської та Потьомкінської (нині вул. К.Маркса). Завдяки цілодобовому режиму роботи аптека Міллера декілька десятиріч залишалася найпопулярнішою в місті.

У 1893 році – в Херсоні засновано громаду сестер милосердя Червоного Хреста.

У 1813 році – в Херсоні закладено повітове початкове училище – перший державний навчальний заклад в місті. Пізніше училище, розташоване по вул. Червонофлотській, було перетворено у міське п’ятикласне училище, єдиний навчальний заклад такого типу до 60-х років ХІХ ст.

У 1818 році – Герой Вітчизняної війни 1812 р., поет Денис Давидов заснував в Херсоні школу для солдатських дітей, у якій було введено прогресивну систему взаємного навчання. До нашого міста він прибув на посаду начальника штаба 7-го піхотного корпусу 2-ї армії, розквартированого в Херсоні. 1819 року Денис Давидом поїхав з Херсона, проте і надалі опікувався справами школи.

У 1828 році – відкрито училище для дітей канцелярських службовців, де готували чиновників для державних закладів. Навчання проходило по курсу гімназії. По закінченні училища випускники направлялися до тих закладів, за рахунок яких навчалися.

У 1838 році – в місті розпочато випуск газети «Херсонськие губернськие ведомости».
У 1853 році – підприємець Вадон заснував на березі Дніпра велику механічну майстерню, яка у 60-х роках ХІХ ст. перетворилася на чавуноливарний та механічний завод. На початку Кримської війни механічна майстерня виконала перше казенне замовлення на оковку 60 лафетів знарядь Очаківської фортеці.

У 1803 році – затверджено перший герб м. Херсона. Він являв собою щит, на сірому фоні якого розташований чорний двоглавий орел, що тримає в правій лапі лаврову гілку, в лівій – полум’я. У центрі фігури розміщений блакитний щиток із золотим православним хрестом та чотирма променями.

У 1978 році – був прийнятий новий (радянський) герб Херсона з відповідною атрибутикою: половина якоря та половина шестерні, що утворюють коло, в середині якого – вітрильник, а зверху – український орнамент.

Сучасний герб міста Херсона, опис якого затверджений у 2005 році, виглядає таким чином: на лазуровому тлі, у формі геральдичного французського щита, у верхній половині розміщена брама Херсонської фортеці.

Нижче під брамою розташовані направлені лапами вниз перехрещені якорі золотистого кольору – торговий та військовий. Наше місто було колискою Чорноморського флоту та провідним у кораблебудуванні.

Нижню частину щита обрамлено зліва дубовою, а справа – лавровою гілками золотисто-зелено-коричневого кольору – символами міцності і слави міста.

Посередині гілок на вензельній розетці написано рік заснування нашого міста – 1778.

Герб обрамлено картушем та увінчано баштовою короною з трьох зубців золотистого кольору, яка означає, що місто Херсон є обласним центром.

У 1798 році – в Херсоні освячено Успенський собор. Храм був закладений у 1786 році в самому центрі Купецького передмістя на широкій Грецькій площі. Необхідність будівництва храму була викликана тим, що у церкві Св. Софії, діючої у передмісті, богослужіння велися грецькою мовою. Тому мешканці передмістя звернулися до архієпископа Херсонського і Славенського Нікіфора з прошенням про будівництво храму в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці.

У 1938 році – введено в дію Херсонський завод склотари. Обсяг випуску першої продукції становив 50 млн. банок на рік. За рівнем механізації виробництва на той час він був одним з провідних серед заводів такого типу в Європі, мав важливе значення для розвитку консервної промисловості в Херсоні і на Україні.

У 1783 році – капітан ІІ рангу Семен Пустошкін проклав фарватер з Херсонського порту до моря.

У 1853 році – розпочалася Кримська війна, під час якої Херсон був етапним пунктом для військ та ополченців, що йшли до Криму на захист Севастополя. В нашому місті розташовувався госпіталь для поранених захисників Севастополя.

У 1813 році – в Херсоні відкрилось повітове училище. До 60-х років ХІХ століття воно було єдиним у Херсоні початковим навчальним закладом.

У 1908 році – при місцевому відділенні російського музичного товариства відкрилося музичне училище. Широку популярність у жителів міста здобули самодіяльні ансамблі балалаєчників та гітаристів, а також духовий і струнний оркестри учнів земського сільськогосподарського училища.

У 1928 році – розпочато видавництво газети «Наддніпрянська правда».

31 травня 1778 року – засновано Херсонський морський порт.

31 травня 1898 року – відбулося урочисте відкриття в залі Херсонської міської бібліотеки губернської вченої архівної комісії та губернського археологічного музею.

27 травня 1978 року – відкрито Херсонський художній музей ім.О.Шовкуненка.

У березні 1967 року в м. Херсоні відбувся урочистий траурний церемоніал перепоховання останків радянських воїнів до могили Невідомого солдата. 9 Травня тут був закладений Вічний вогонь.

У 1969 році з нагоди відзначення 25-ї річниці визволення Херсона від фашистських загарбників в парку Слави відкрито монумент «Танк Т-34», а площу на розі Миколаївського шосе, проспекта Нафтовиків та вул.Р.Люксембург названо площею Перемоги.

У червні 1989 року завершено будівництво Меморіального комплексу біля могили Невідомого солдата в парку Слави.

Наприкінці 1990 року під час будівельних робіт по вул. Піонерській були знайдені останки 150-160 радянських військовополонених. Відомо, що в роки Великої вітчизняної війни в межах вулиць Червонопрапорної, Піонерської, Робочої, Лугової знаходився табір для військовополонених. Було знайдено близько 2 тисяч кісток,чимало особистих речей, одяг, посуд тощо. За результатами досліджень останків з’ясовано, що серед загиблих 78 чоловіків, 2 жінки, ще 10 останків не вдалося ідентифікувати за статтю, решта кісток – лише фрагменти.

В червні 2002 року до 61-ї річниці початку Великої вітчизняної війни відкрито Алею Героїв у парку Слави.

У квітні 1783 року – територія Херсонщини в сучасних кордонах приєднана до Російської імперії

У квітні 1918 року – м. Херсон було захоплене австро-німецькими військами

У квітні 1988 року – в рамках плану заходів Радянського Союзу щодо надання шефської допомоги республіці Афганістан м. Херсон розпочинає надання домоги провінції Нимроз. Промисловими підприємтвами виділені верстати, відділом народної освіти – дитячі іграшки на загальну суму 2000 карбованців, 300 комплектів шкільної форми, 20 комплектів слюсарних та 15 – столярних інструментів.

У квітні 1998 року – в м. Херсоні розпочинається експлуатація систем кабельного телебачення. Програми кабельного телебачення стають доступними для мешканців Таврійського, Шуменського мікрорайонів та мікрорайону Корабел

Новини міста

Меню
X
X