– Міський голова хоче швидких результатів, сам йде як криголам, і потребує людей у команді з таким же ставленням до своєї діяльності, – каже директор Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради Михайло Жаров.
Михайло Жаров увійшов до команди Ігоря Колихаєва з початку 2021 року радником з питань будівництва та архітектури. У планах міського голови було створення нової структури виконавчих органів, тож у червні, коли нова структура була затверджена, Михайло Жаров очолив Департамент містобудування, архітектури та земельних ресурсів. Спілкуємося про роботу Департаменту, першочергові завдання міського голови та бачення розвитку відомства його директором.
Першочергове завдання архітектури – стати флагманом у формуванні комфортного середовища. Це завдання ставить перед Департаментом містобудування, архітектури та земельних ресурсів міський голова, і я поділяю його думку. Архітектура формує середовище через містобудівну документацію. Тож, містобудівна документація повинна бути більш гнучкою і водночас такою, що не допускає можливості нею нехтувати. Приклад місцевого рівня: як зазвичай встановлюються різноманітні кіоски? Стежину люди протоптали і це визнається як «прохідне» місце, де можна поставити якийсь кіоск. «Червона лінія», лінія забудови, можна чи ні – такими питаннями не переймаються. Так не повинно бути. Я вірю, що це еволюційний процес: якщо люди поважатимуть себе, вони не будуть переступати через «не можна».
Що потрібно для того, аби стати таким флагманом?
Сконцентруватися на стратегічному документі – це генеральний план міста, який визначає основний вектор його розвитку. Генплан розроблятиметься в існуючих межах міста, щоб впорядкувати ті території, які у ньому знаходяться. Київський розробник – «Діпромісто», уже приступив до роботи над внесенням до генплану змін.
Маються на увазі населені пункти, що приєдналися до Херсона і разом з ним стали міською територіальною громадою?
Ні, генеральний план розробляється у межах населеного пункту, тобто, у кожного населеного пункту свій генеральний план. У деяких населених пунктах є розроблені та затверджені генеральні плани, є населені пункти, в яких не розроблений генеральний план. Наприклад, смт Антонівка, селища Молодіжне та Придніпровське не мають генпланів. Щоб розпочати процес їхнього створення, необхідно виконати топографічні знімання. Для визначення основних принципів і напрямків формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, охорони земель і т.п., нещодавніми змінами у містобудівному законодавстві передбачили розроблення єдиної містобудівної документації на всю територію місцевої ради – комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади. На жаль зараз неможливо розпочати розроблення такої документації, оскільки ще не прийняті відповідні документи на рівні держави – порядок розроблення та державні будівельні норми, які визначать склад та зміст. Втім, підготовчу роботу в цьому напрямку ми найближчим часом розпочнемо.
Що має передбачати генеральний план?
Основна задача генерального плану – зазирнути у завтрашній і наступний за ним день. Для нас на сьогодні важливо містобудівну документацію увідповіднити до реалій. Наприклад, промисловість. Минули ті часи, коли у нас були містоутворюючі підприємства – виробничі підприємства, на яких працювала значна частина населення міста. Зараз це вже підприємства не містоутворюючі, а місцезаймаючі, які займають землю і не ефективно її використовують. Колишні монстри промисловості, що знаходилися у межах міста, не займатимуться своїм видом діяльності, вони почасти перепрофілюються. Тобто, територія вже не використовується, як виробнича. Будівлі або місця в них здаються в оренду комерції. Ці речі потрібно приводити у відповідність. Міський голова Ігор Колихаєв каже, що ми відкриті для бізнесу, але бізнес має бути відповідальним. Якщо ти використовуєш територію підприємства під комерцію – сплачуй податки, як комерція, а не як промислове підприємство. Ну й доки підприємство займається пошуком інвесторів, реконструкцією потужностей, воно має сплачувати до бюджету за землю. Відповідальність має бути обопільна.
Що потрібно зробити, щоб ситуація змінилася?
На червневій сесії прийняли важливе рішення стосовно встановлення податкових та орендних ставок на землю. Ставки були диференційовані, у тому числі в залежності від площі, що займає підприємство. Наприклад, «Нафтозавод», що займає близько 258 га у місті, сплачуватиме 1,2%. Підприємства меншої площі – 50-60 га, сплачуватимуть 1,4%. Це правильно. Бо раніше вони зверталися до суду й скасовували нормативи. Адже не секрет, що коли прийняли грошово-нормативну оцінку, великі підприємства об’єдналися, і через суд її скасували. Сформувався такий собі картель, який зрозумів, що їм дешевше вирішити питання у площині юриспруденції, ніж у площині угоди. Скасування грошової оцінки у судах призвело до того, що господарники, які бажають оформити землю в оренду, не можуть цього зробити через відсутність грошової оцінки земель міста, яка є базою для визначення розміру орендної плати. Своєю чергою «пронирливі» землекористувачі сплачують за землю мізерні суми, використовуючи застарілу інформацію про вартість земель міста. Така ситуація призводить до значного недоотримання коштів Херсонським бюджетом і змушує міську владу мінімізувати витрати, у тому числі на благоустрій, ремонт доріг, зарплати медиків та вчителів
Важелі впливу є?
Зараз в юриспруденції активно вводиться поняття медіації, тобто, спочатку потрібно намагатися домовитися, а вже потім, якщо домовитися не вийде, звертатися до суду. З цими підприємствами домовленості є. Вони й самі кажуть: «Дайте нам можливість сплачувати до бюджету гроші й розвиватися». Успішна практика перемовин з тим же «Нафтозаводом» показує, що й місту і великим підприємствам так буде краще, адже вони зможуть виходити у публічний простір і казати «ми теж місто».
Хто має формувати й втілювати бачення міста?
Раніше була така посада – головний художник міста. Зараз його посада називалася б, наприклад, дизайнер міського середовища. Має бути естет, який передасть своє бачення міста. Наша задача – створювати не лише архітектуру, а спосіб життя. Архітектура має пропонувати варіанти оформлення простору міста. Щоб місто розвивалося, воно має бути безпечним, привабливим, комфортним, з розвиненою інфраструктурою. Це проєкція у майбутнє. Але не можна забувати й про історико-архітектурний план, який визначає охоронні зони пам’яток. Потрібно зберігати автентичність міста. У старій його частині є чудові фасади будинків, за якими потрібно слідкувати, а для цього спочатку потрібно їх паспортизувати. І тут виникає наступна проблема: підрозділ, який займається охороною пам’яток, підписує охоронні угоди, без яких нотаріус не оформить угоду купівлі-продажу – це область. Можливо, їм набагато важче виділити гроші з бюджету, аби привести до ладу ту, чи іншу будівлю в обласному центрі. Вважаю, є місто, є міська рада, а в ній – управління архітектури, воно й могло б рекомендувати, наприклад, фасадну частину тієї чи іншої будівлі привести до ладу. Але не має права, тому що на законодавчому рівні ці речі вирішує управління архітектури облдержадміністрації.
Що на Вашу думку ще потребує перегляду на законодавчому рівні?
Відповідно до податкового кодексу сплату за землю у нас реєструє податкова. Але це не має бути у її віданні, адже гроші за землю йдуть до бюджету міста, а не до бюджету держави. Тому контролювати та стимулювати сплату за землю більше мотивації у міста та в органів місцевого самоврядування, аніж у податкової. Або, наприклад, комісія з відшкодування збитків за неоформлені земельні ділянки. Зараз вона у повну силу не працює, адже немає грошової нормативної оцінки, яка була б базою для розрахунків збитків. Тож, у місті комісія запрацює вже з нового року, коли нормативи набудуть чинності. Зараз може використовуватися там, де нормативи є. Наприклад, приєднані території: комісія може розглядати питання, робити стягнення – це непоганий важіль для того, щоб стимулювати сплачувати за землю.
На липневій сесії прийняли рішення стосовно інвентаризації кладовищ у населених пунктах. Що мається на увазі під «інвентаризацією»?
Інвентаризація кладовищ – це визначення їхніх меж. Визначені межі дозволять старостатам самим розуміти, що у них є. Потрібно інвентаризувати 13 кладовищ, зробити землевпорядну документацію, підготувати проєкти землеустрою і тоді старостати зможуть їх обслуговувати. Щоб було зрозуміліше поясню на прикладі парків. Колись місто зробило технічну документацію, але вчасно не зареєструвало право власності за громадою. Геокадастр, який веде базу, ці кадастрові номери просто заархівував і вони зникли з мапи, технічна документація щезла теж. Для того, щоб виконувати роботу у парках «Херсонська фортеця» та Шевченківському, ми у спішному порядку їх заново реєстрували, тому що не можна витрачати бюджетні кошти на об’єкт, який не має ні чітких меж, ні документації.
Архітектура і земля тісно переплітаються, тому й департамент не простий і саме так структурований: управління земельних відносин, управління містобудування та архітектури, відділ контролю за використанням земельних ресурсів. Нещодавно прийняли на роботу досвідченого архітектора, який зараз – в.о. головного архітектора міста. Нам є над чим працювати, і є з ким.
Яким Ви бачите Херсон через 2 роки?
Містом, дружнім до пішоходів. А зроблять його таким стратегічні рішення, що розвантажать місто від транспорту. Із встановленими фонтанами, які забезпечать прохолоду спекотним літом. З прокладеною мережею зрошення у парках, щоб там хотілося бути не лише увечері, як спаде спека, а й вдень. Зрештою, ми – мешканці міста на Дніпрі, відчуємо, що у нас є річка. А набережна буде не лише доглянутою, а й матиме достатньо простору для відпочинку. Нейробіологи кажуть, що довкілля має на нас вплив. Наша задача – створити середовище, яке згодом створить нас.
Спілкувалася Елона Стефанова
