Цього дня ми завжди говорили: Ніколи знову. Але стали свідками повторення

Новини
👁 94

Моє місто вже бачило війну і людей, що змушені були бігли з нього. Я читав про це в історії Херсона, але навіть уявити собі не міг, що побачу таке колись на власні очі.

Щодня я отримую повідомлення: “Вибач, але я більше не можу, ми їдемо. Напишу звідти, де зупинимося”. Я нікого не зупиняю та не прошу залишитися. Зараз не та ситуація, щоб давати поради та рекомендації. Мені сьогодні нічого запропонувати людям, крім своєї вірності та обіцянки служити місту стільки, скільки буде потрібно його мешканцям.

У дитинстві зачитувався військовими романами. Але хіба міг я хоча б на мить припустити, що прототипи героїв тих книг, виявляється, увесь цей час жили поруч: стійкі, непохитні, готові віддати життя за свою країну. І в кожній із війн найважливіша роль випадала на долю жінок – зберегти дітей, придумати чим годувати сім’ю і як залишитися живою, коли довкола руйнується світ.

Цього дня ми завжди говорили: Ніколи знову. Але стали свідками повторення. 22 червня та 24 лютого відтепер для нас тотожні дати, які розкололи життя.

Я вірю в мудрість старого Херсона, котрий бачив лихо і встояв.

Я знаю і люблю непокору сучасного Херсона, який відкидає все, що йому нав’язують.

Я вірю у щасливе майбутнє мирного Херсона, зібравшого херсонців знову разом. Будинок завжди нудьгує за своїми господарями, а рідна земля завжди кличе назад.

Цього літа як ніколи холодно… І я сподіваюся, що це востаннє.

Вам також може сподобатися

Як у Херсоні вивозять сміття 24 червня
Херсонський обласний центр крові терміново потребує допомоги в донорській крові для лікування важкохворих херсонців

Новини міста

Головне за місяць

Меню
X
X