З 02 серпня 2017 року набрав чинності Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” (далі – Закон). Реалізація цього Закону є важливою передумовою для забезпечення в державі обов’язкового 100% обліку водопостачання.
Завдяки забезпеченню обліку гарячого та холодного водопостачання споживачами сплачуватимуться кошти лише за фактично спожиті послуги, тобто лише за те, що ними було використано. Це дозволить не тільки об’єктивно здійснити розрахунок послуг, які були спожиті споживачем, а й розпочати ефективний процес досягнення економії в умовах постійного зростання цін на енергоресурси.
Загалом передбачено обов’язкове встановлення:
• вузлів комерційного обліку (загальнобудинкових) приладів обліку гарячої та холодної води для житлових будинків;
• вузлів розподільного обліку (квартирних лічильників) для обліку індивідуального обліку споживання води.
I. Згідно змін до Закону, за чий рахунок буде здійснюватись встановлення загалькобудинкових (комерційний облік ) лічильників?
II. У чиїй власності будуть загальнобудинкові лічильники?
III. Як буде виконуватись розподіл послуги у будинку після встановлення загальнобудинкового лічильника?
Закон розглядає три основні схеми розподілення води в будинку:
1. У разі, якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені індивідуальними приладами обліку води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами відповідно до обсягу споживання за показаннями вузлів розподільного обліку (абз. 2 ч.3 ст.10 Закону);
2. У разі, якщо жодне приміщення у будівлі не оснащена індивідуальними приладами обліку води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами (абз. 3 ч.3 ст.10 Закону).
Якщо виникає різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом питної води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку, така різниця розподіляється відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
3. У разі, якщо частина приміщень у будівлі оснащена індивідуальними приладами обліку води, а частина – не оснащена. Обсяг спожитий споживачами у приміщеннях, які оснащені вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами (абз. 4 ч.3 ст.10 Закону).
Пропонуємо до Вашого розгляду приклад розподілу спожитих послуг (за схемою під №3) багатоквартирного будинку міста Херсона облаштованого комерційним обліком:
