Так склалося, що наше життя повне сумнівів, переживань, а відтак і стресів.
Людський організм по-своєму подає сигнали, що в вегетативній нервовій системі стався збій. Загалом вегетативну нервову систему називають стрес-системою, підкреслюючи складну перебудову організму в момент небезпеки. Вегетативна нервова система представлена у «старих» структурах мозку та у всіх системах організму.
Але іноді відбувається реакція напруги нервової системи без наявності небезпеки, так звана пароксизмальна тривога чи панічна атака. Образно “тигра немає – а реакція є”.
Проявляється панічний розлад:
• відчуття безпричинного страху та паніки;
• задишка;
• пришвидшене серцебиття;
• біль та дискомфорт у грудях;
• відчуття нестачі повітря;
• запаморочення;
• тремор;
• потіння;
• нудота, розлад шлунково-кишкового тракту;
• часте сечовипускання.
Тому частіше у пацієнтів виникають думки про інсульт, інфаркт. Рідше – божевілля, пухлини мозку, захворювання щитовидної залози, інше.
Якщо людина відчуває тривогу і занепокоєння без причини постійно – це розлад психіки і він потребує лікування. Постійна напруга зношує нервову систему та організм у цілому, що призводить до зриву адаптації та психосоматичних захворювань.
Допомога при панічних розладах починається з роз’яснення “це – тривога” і пов’язана вона з підвищенням рівня адреналіну, кортизолу та інших гормонів стресу.
Використовуються різноманітні психотерапевтичні техніки: “перемикання”, дихальні практики, “заземлення”, техніка “серфінг”.
Медикаментозна допомога: антидепресанти групи СІЗЗС, транквілізатори, препарати, що покращують роботу мозку без вираженої ноотропної дії (ноотропи можуть активувати тривогу).
Які зміни у способі життя сприяють зменшенню панічних атак:
• зниження вживання кофеїну та алкоголю;
• повноцінний сон;
• регулярні фізичні вправи;
• активне спілкування;
• турбота про себе.
Лікар-психотерапевт Арбузова Людмила Іванівна