Відразу скажемо, що якою б не була ваша думка щодо харчування школярів, ви матимете рацію. Чийого б боку ви не притримувалися – це буде вірна позиція. Тому що насправді і ті, хто перевіряє якість харчування, і ті, хто створює умови для функціонування харчоблоків, хочуть одного: щоб процес годування дітей в херсонських навчальних закладах вийшов на новий якісний рівень обслуговування. Рівно про це ж і говорив ще кілька місяців тому міський голова Ігор Колихаєв, коли озвучив херсонським батькам одну з пропозицій підприємців: створити єдиний центр готування та доставки їжі по школах. Одні з потужних аргументів створення такого КП – сучасність, мобільність, широкий спектр меню, з якого школярі зможуть вибирати те, що їм подобається і що точно буде з’їдено (чому всі батьки будуть дуже раді). До того ж, таке підприємство можна й облаштувати найновішою технікою, й, зрозуміло, контролювати його значно простіше. Але думки херсонців тоді розійшлися.
ЩО ЗАРАЗ?
Наразі 12 тисяч дітей харчуються в дитячих садочках Херсона. Більш як 7 тисяч – у школах, при чому, 4 тисячі з них – учні молодших класів, харчування яких сплачує місто. Минулого року коштом місцевого бюджету відремонтували 21% харчоблоків у дитячих садочках і 27% харчоблоків у школах. У 2020 році технічного обладнання для харчоблоків закупили на 3,8 млн грн.
Навесні в управлінні освіти міськради, залучивши фахівців із Держпродспоживслужби, розробили програму «Здорове та безпечне харчування для дітей», впровадити яку мають за наступні 5 років. Що за цей час зміниться? У програмі найголовніший запит – ремонт харчоблоків. Мається на увазі й місце приготування їжі, й місце її споживання. Ще донедавна не всі школи мали власні їдальні. Наприклад, гімназія №16, чи школа №34. Тепер мають нові. А зі 150 місцевих закладів освіти з харчоблоками 27% приміщень вже відремонтовано, 25% потребують капітального ремонту. У межах програми здорового та безпечного харчування для таких цілей передбачено 8 млн грн, за які щороку капітально ремонтуватимуть в середньому 10 харчоблоків та обідніх залів.
Висновок: так – в херсонських школах харчоблоки потребують ремонту, подекуди капітального. Так – вони обладнані морально і фізично застарілою технікою. І так – в міськраді є результати запланованих програм. І це легко перевірити.
НАВКОЛО ЧОГО ҐВАЛТ
Перша леді України Олена Зеленська, яка виступила ініціатором змін в шкільному меню, очікує цунамі хейта (прихованої або відкритої ворожості) на харчову реформу, що впроваджуватиметься в школах з 1 вересня. Не всі школи готові вводити нові правила через те, що роками нехтували навіть санітарними нормами в їдальнях. Зеленська запевняє, що з харчовою «мафією» боротимуться. Так пише одне з авторитетних українських видань, посилаючись на дружину Президента. Вона ж зазначає: в першу чергу стежити за умовами в школі та якістю харчування повинні батьки. Якщо їх щось не влаштовує, вважає пані Зеленська, потрібно звертатися спочатку до директора закладу, потім до засновника, потім до Держпродспоживслужби. Останні й почали відпрацьовувати це питання заздалегідь. Але.
У березні-квітні поточного року працювали комісії, що обстежували стан закладів освіти, в тому числі й харчоблоки. В паспортах обстеження є підпис заступника начальника Херсонського управління ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області Марини Малахової. Себто представниці Держпродспоживслужби достеменно було відомо, які школи в якому стані знаходяться. І коли на замовлення всеукраїнського каналу треба було показати злидні й убогість шкільних харчоблоків, журналісти разом зі спеціалістами Держпродспоживслужби точно знали, куди їхати. Хоча, між тим, як ми вже знаємо, в Херсоні більшість навчальних закладів перебувають у дуже гарному стані. Але то було не цікаво. Так днями Херсон (як і ще три міста України) стали героями скандального сюжету в ефірі всеукраїнського каналу.
До речі, в.о. начальника управління освіти Наталія Журженко здивована: ми разом розробляли програму «Здорове та безпечне харчування для дітей», разом обговорювали термін її впровадження, разом обстежували стан освітніх закладів, аж ось – сюжет на центральному телеканалі, в якому жодного слова немає про взаємодію, про вже зроблені кроки, про школи з новими й відремонтованими їдальнями.
Висновок: чи правильно, що вийшов такий сюжет? Це дуже вірно! Будь-який розголос проблеми завжди йде на користь її виправлення. І ми знову повертаємося до міського голови Ігоря Колихаєва, який неодноразово зупиняв тендери на харчові обслуговування шкіл, бо точно знав, хто стоїть за фірмами-претендентами, на які роками скаржаться містяни. Та оскільки розірвати цей багаторічний вузол – завдання не на один рік кропіткої праці, на жаль, поки що маємо те, що маємо. Та всьому свій строк.
Чи має міська влада важелі впливу на те, щоб позбавити недобросовісних підприємців можливості поставляти харчі до шкіл? Безумовно! Але писати листи з вимогами, як це роблять у Держпродспоживслужбі, не означає ВИРІШИТИ цю проблему в практичній площині. Міська влада вже робить це, але процес затягується через суворе дотримання законодавства та можливі судові наслідки. Дуже вже в Україні вкоренилася ця, як каже пані Зеленська, харчова «мафія».
ЩО ДАЛІ?
У шкільних їдальнях планують користуватися меню, яке розробив відомий кулінарний експерт Євген Клопотенко. Відповідно до державної реформи шкільного харчування, новітнє меню, розроблене ним, має запровадитися з 1 вересня в усіх школах України.
І хоча на відео сам шеф готує легкими рухами, використовуючи мінімум кухонних гаджетів, у шкільних харчоблоках так не вийде – у шкільних кухарів будуть значно більші об’єми, а вони вимагають оновлення техніки. Та і це не ілюзорні мрії, а цілком конкретні плани та дії – гімназія №1, школи №52, 55, 56 вже отримали таке технологічне обладнання.
Наступні кроки – підвищення кваліфікації кухарів і медичних сестер, що працюють у закладах освіти, адже вони мають розумітися на дієтичному харчуванні; створення Центру для запровадження та апробації сучасних технологій в організації харчування дітей. Все це запрацює вже нинішнього року.
Відповідно до нових норм, з 1 січня 2021 року дітей в школах забороняється годувати шкідливою їжею. Що ж це за їжа:
– непастеризоване молоко й молочні продукти, виготовлені з непастеризованого молока;
– непастеризовані соки, газовані напої і кава;
– продукти (особливо чіпси, сухарики) з вмістом солі більше 0,12 гр. на 100 гр. готового продукту, або з вмістом цукру більш як 10 гр. на 100 гр. готового продукту;
– заборонено продавати кондитерські вироби й солодкі зернові продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.
Тож, шановні батьки, передивіться полиці ваших кухонних шафок і холодильників на предмет наявності на них приведених вище продуктів. Можливо, дитина не хоче їсти в школі, тому що нищівні сухарики з хімічними добавками та газовані напої з передозуванням солі та цукру 100% здаються смачнішими, ніж дієтична їжа та корисний компот без небезпечного цукру?
