Кабінет міністрів України ухвалив рішення про розміщення майбутнього Українського національного пантеону на території Києво-Печерської лаври. Відповідну урядову ініціативу оприлюднили 1 липня.

Хто відповідатиме за проєкт

Український інститут національної пам’яті розробить загальну концепцію та детальну структуру Пантеону, забезпечить науково-методичний супровід, визначить форми меморіалізації та проведе експертні й публічні обговорення. Інститут разом із Міністерством закордонних справ верифікує борців за незалежність та видатних осіб, похованих за кордоном, щоб оцінити доцільність їхнього перепоховання разом із родинами.

Міністерство культури України відповідає за точне розташування меморіального комплексу з урахуванням обмежень на землекористування, вимог охорони спадщини та міжнародних зобов’язань. Воно також проведе відкритий архітектурний конкурс за участі представників державних органів, місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об’єднань, архітекторів, істориків та мистецтвознавців. Фінансування здійснюватиметься з державного бюджету та інших дозволених джерел.

Контекст ініціативи

28 червня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про створення Пантеону. Під час виступу глава держави наголосив: «Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України й надихали її, будуть поєднані й назавжди вписані в національну історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави». Закон визначає правовий статус меморіалу, який вшановуватиме пам’ять осіб, що зробили винятковий внесок у здобуття незалежності, розбудову держави, формування нації, війська, культури, науки та громадянського суспільства. Пантеон стане загальнодоступним комплексом у Києві. Ініціатива викликала неоднозначну реакцію в Польщі: уряд Польщі висловив здивування, а видання Onet повідомило про можливе погіршення двосторонніх відносин.